Випадіння волосся у багатьох  людей  може викликати справжню паніку. Вважається, що за добу в нормі може випадати до ста волосин. А, якщо кількість такого волосся значно перевищує норму або на голові і зовсім з’явилися залисини, варто задуматися про алопецію. Алопеція (облисіння) – це випадіння волосся і порушення процесу зростання нового волосся.

 

Види алопеції

Волосся має свій життєвий цикл і протікає в три фази:

  • анаген;
  • катаген;
  • телоген.

Анаген – це фаза формування і зростання нового волосся. Тривалість цієї стадії два-чотири роки.

Катаген – це фаза спокою, яка свідчить про припинення росту волосся. Тривалість цього періоду становить  два-три тижні.

Телоген – фаза припинення росту з подальшим випадінням волосся. Тривалість цього періоду може затягнутися до 90-120 днів.

Волосся знаходяться на різних етапах свого розвитку. Так, приблизно 90% всього волосся знаходиться в фазі анагена, 3% – у фазі катагена і 7% – у фазі телогена.

Іноді волосся починає випадати раніше свого терміну, тоді мова йде про алопеції.

У сучасній дерматокосметології  виділяють такі види алопеції:

  1. андрогенетична;
  2. дифузна;
  3. вогнищева;
  4. рубцева.

Симптоми  андрогенетичної  алопеції

Вважається, що цей вид алопеції зустрічається приблизно в 95% всіх випадків облисіння серед представників чоловічої статі. Серед жінок андрогенетична алопеція за різними даними зустрічається приблизно в 20-60% випадків.

В чому полягає механізм розвитку захворювання? Тестостерон під дією 5-альфаредуктази перетворюється в дигідротестостерон. Новоутворений гормон взаємодіє з рецепторами волосяного фолікула і призводить до поступової його мініатюризації (укорочення, зменшення розмірів фолікулів).

Алопеція виникає в тих випадках, якщо дигідротестостерон виробляється в більшій кількості або якщо виробляється помірно, але волосяні фолікули надмірно сприйнятливі до його дії. Останній варіант обумовлений генетичною схильністю. Примітно, що до дії дигідротестостерона найбільш чутливі волосяні фолікули, розташовані в лобній, тім’яній і скроневих областях голови. А найменш чутливі – фолікули, розміщені в потиличній області.

Крім усього, дигідротестостерон змінює склад і обсяг формування шкірного сала. Це, в свою чергу, призводить до розвитку себореї. При себорейному дерматиті нерідко спостерігається «себорейне облисіння».

У представників чоловічої статі алопеція починається по лінії росту волосся, так, чоло візуально стає вищим. Поступово більш вираженими стають скроневі залисини.Волосся  в тім’яній області рідшає, потім тут формуються залисини. Потиличне волосся залишається недоторканим. Подібні зміни можуть сформуватися у чоловіка вже у віці двадцяти років.

У жінок лінія росту волосся залишається не порушеною. Спостерігається порідіння волосся в лобно-тім’яній області. На користь андрогенетичного алопеції у жінок служить розширення, порідіння центрального проділу. Прискорення алопеції може спровокувати настання менопаузи.

При андрогенетичної алопеції волосся стає тонким, короткими і безбарвними. Патологічний процес призводить до збільшення кількості волосся в стадії телогена і зменшення – в стадії анагена.

Симптоми дифузійної алопеції

Волосина, яка  перейшла  у фазу телогена, незабаром випадає. У місці спорожнілого фолікула з’являється новий волосяний стрижень. Так відбувається в нормі. Але під дією численних патологічних чинників порушується нормальна зміна циклу волосся.

Фактори, які провокують дифузне випадіння волосся:

  • ендокринні захворювання (патологія щитовидної залози );
  • прийом певних лікарських засобів (антикоагулянти, цитостатики, антитиреоїдні препарати, протималярійні засоби, ретиноїди, нейролептики та інші);
  • інфекційні захворювання;
  • стрес;
  • контакт з агресивними хімічними речовинами (талієм, ртуттю, хлоропреном);
  • порушення харчування (дефіцит білка, вітамінів, мінеральних речовин, зокрема заліза).

Симптоми вогнищевої алопеції

Для осередкової алопеції характерно випадіння волосся у вигляді округлих вогнищ (гнізд). Ця хвороба вражає як чоловіків, так і жінок. Пік захворюваності приходить на віковий період 20-50 років.У виникненні осередкової алопеції відіграють роль багато чинників: стрес, інфекційні хвороби, фізична травма, генетична схильність. Вогнищеву алопецію вважають аутоімунним захворюванням.

Захворювання починається з того, що на голові раптово з’являється округле вогнище облисіння з чіткими кордонами. Шкіра в цій ділянці не змінена, можливе слабке почервоніння, волосяні фолікули збережені. По краях вогнища волосся, яке здається здоровим, виривається без особливих зусиль.

Для осередкової (гніздової) алопеції характерно поява волосяних стрижнів у вигляді знаку оклику. Це булавовидної форми волосся близько трьох міліметрів з розщепленим і потовщеним дистальним кінцем.

Примітно, що перебіг захворювання складно передбачити. Іноді в осередку облисіння починає рости волосся. У деяких випадках з’являються нові вогнища, а наявні осередки розширюються і зливаються між собою. Тривале існування подібних гнізд здатне призвести до дистрофічних змін у волосяних фолікулах із подальшою їх атрофією.

Розрізняють такі види гніздової алопеції:

  • вогнищева;
  • субтотальна;
  • тотальна;
  • універсальна.

Для  осередкової  алопеції  характерна поява одного або ж декількох  вогнищ облисіння.

Для субтотальної алопеції характерне збереження на голові невеликих ділянок зростаючого волосся. При тотальній алопеції уся голова позбавлена волосся. Універсальна алопеція характеризується втратою волосся не тільки на голові, але вже і по всьому тілу.

Перші вогнища облисіння часто виникають на голові, потім вже в області бороди, брів і вій, тулуба. У деяких пацієнтів відзначається ураження нігтьових пластин у вигляді точкової оніходістрофії. Недуга характеризується появою на нігтьовій пластині множинних точкових втиснень, в результаті чого ніготь нагадує поверхню «наперстка».

Симптоми рубцевої алопеції

Це постійне пошкодження фолікулів, на місці яких потім формується сполучна тканина.

Причини рубцового облисіння:

  • травми будь-якого характеру: механічні, променеві, термічні;
  • інфекційні захворювання шкіри: мікози, піодермії, туберкульоз, лепра, сифіліс, лейшманіоз ;
  • новоутворення шкіри, в тому числі невуси;
  • генодерматози (спадкові захворювання шкіри);
  • набуті  дерматози: дискоїдна форма червоного вовчака, обмежена склеродермія, червоний фолікулярний  лишай.

Всі ці причини запускають атрофію і подальший склероз шкіри, а також волосяних фолікулів. Результат – незворотнє  атрофічне облисіння. Вогнища рубцевого облисіння локалізуються в тім’яній і лобній областях. Найчастіше ділянка облисіння виявляється випадково. У деяких випадках людину турбують свербіж або своєрідне відчуття натягнутої шкіри на голові. Шкіра у вогнищі алопеції білувато-жовта, гладка, блискуча, тонка, волосся  відсутнє.

Іноді на шкірі голови вдається виявити шкірні елементи (папули, пустули, лущення), характерні для дерматозу, який і викликав рубцеву алопецію.

При прогресуванні атрофічних дерматозів площа рубцевої атрофії волосистої частини голови поступово збільшується. Так, алопеція може стати субтотальною або навіть тотальною.

Лікування алопеції

Зберегти волосся  можна при своєчасному зверненні до трихолога. Спеціаліст визначить причину, яка спровокувала випадіння волосся, а також підбере лікування. Терапія відрізняється в залежності від виду наявної алопеції.

Лікування андрогенетичної алопеції

У боротьбі з андрогенетичною алопецією використовують засоби, що пригнічують ефект від дії андрогенів. Цього досягають або шляхом придушення активності ферменту 5-альфаредуктази, або блокуванням рецепторів андрогенів в волосяних фолікулах.

Найбільш популярним засобом зовнішнього лікування алопеції є Міноксидил (Регейн). Засіб випускається в різних концентраціях. Для лікування алопеції у жінок використовують 2%, 3% і 5% розчини, у чоловіків – 5% розчин. Препарат наносять на ділянки облисіння за допомогою аплікатора двічі на добу. При регулярному використанні засобу поява нового волосся спостерігається через чотири місяці.

Для загального лікування алопеції чоловікам приписують Финастерид (Пропеція) по 1 мг на добу. Фінастерид є блокатором 5-альфаредуктази. Жінкам цей препарат не призначають. Замість Фінастериду приписують ципротерону ацетат. Це препарат, який пригнічує дію андрогенів на клітині-мішені. Не можна забувати, що системні антиандрогени володіють вираженими побічними ефектами, тому рішення про необхідність застосування цих препаратів повинно бути добре зважено.

Зверніть увагу: лікування андрогенетичної алопеції має бути тривалим. Дострокове припинення терапії провокує відновлення випадіння волосся.

При вираженій алопеції проводять хірургічну пересадку фолікулів з потилиці на ділянки облисіння.

Лікування дифузної алопеції

При дифузному облисінні перш за все необхідно з’ясувати причину, яка викликала захворювання. Якщо алопеція викликана ендокринними захворюваннями, необхідно зайнятися їх лікуванням.

Якщо алопеція викликана прийомом медикаментів, необхідно обговорити з лікарем можливість заміни препарату.

Якщо випадіння шевелюри пов’язане з голодуванням, дієтами, слід відновити нормальне харчування. Випадіння волосся часто виникає у прихильників вегетаріанства. Це, перш за все, викликано дефіцитом заліза. В такому випадку необхідно підібрати вітамінно-мінеральний комплекс.

Після усунення причини можна використовувати різні стимулятори росту волосся у вигляді шампунів, тоніків, бальзамів, а також фізіопроцедури.

Лікування вогнищевої алопеції

Боротьба з облисінням повинна бути комплексною. Серед засобів зовнішнього застосування варто відзначити:

  • Глюкокортикостероїди у вигляді кремів і ін’єкцій;
  • Засоби подразнюючої  дії: гідроксіантрони, бодяга та інші;
  • Контактні алергени: дінітрохлорбензол:
  • Засоби, які посилюють ріст волосся: Міноксидил.

Для системного лікування застосовують препарати, які усувають причину осередкового облисіння, а також імуносупресивні лікарські засоби. Позитивного ефекту можна домогтися за допомогою фізіопроцедур.

Лікування рубцевої алопеції

У випадках якщо рубцева алопеція викликана дерматозом, необхідно зайнятися лікуванням цього стану. Рубцева алопеція – це незворотній процес. Єдиний ефективний метод лікування – хірургічний.

Існують наступні методи пересадки волосся:

  • Пересадка волосся шкірними клаптями (графтами);
  • Точкова трансплантація окремих фолікулів.

 

 

Дізнатися ціни на консультацію трихолога у Estetic Derm